❗ Хотите получить РВП, ВНЖ или гражданство РФ, но не знаете как? Вся полезная и актуальная информация собрана на нашем сайте programma-pereseleniya.com/ ❗
▶ В этом видео мы расскажем о том, как граждане Таджикистана могут получить гражданство РФ.
В новом выпуске мы пообщались с чемпионом России по приготовлению кофе в джезве Сергеем Блинниковым.
Сергей поделился лайфхаками по завариванию кофе в турке, а также впечатлениями от участия в чемпионате. Мы выяснили какой кофе в зернах подойдет для турки и на какой температуре вкус раскрывается лучше всего.
Участвуйте в розыгрыше выпуска. Приятного просмотра
Спільнота албанців мешкає на території України з кінця XVIII — початку XIX ст. Переселившись спершу в Болгарію, згодом православні албанці разом із гагаузами та болгарами, втікаючи від гніту Османської імперії, що панувала тоді на Балканах, прийшли на землі сучасної Бессарабії та Причорномор’я, де й оселилися: частково — в Одесі, але переважно — в сільській місцевості. Півстоліття по тому частина балканських колоністів мігрувала на Приазов’я, також заснувавши там кілька сіл, де їхні нащадки живуть і досі.
Традиція виробництва овечого сиру на полонинах продовжується. Ця полонина, яка знаходиться прямо під Попіваном (Чорногора), особливо рясніє краєвидами та своєрідною атмосферою.
Друга серія Сіверщини, у якій ми відвідаємо декілька палаців цього регіону – Качанівку і Ґалаґанів, відвідаємо меморіал героїв Крут, поспілкуємося в Ніжині з ассирійцями, послухаємо баяніста у Кролевці, відвідаємо яблуневу колонію, випадково потрапимо на випускний парад та наприкінці відвідаємо декілька поромів, про які в нас незабаром вийде історія.
Стохід — найдовша та найчистіша річка Волині. Довжина 188 км, сточище 3125 км². Долина у верхній течії чітко окреслена, завширшки до 4—4,5 км, нижче — невиразна, завширшки до 7—10 км. Заплава двобічна, заболочена, завширшки від 0,4 км (у верхівї) до 2,5 км (у пониззі).
Стохід бере початок біля села Семеринське, на Волинському Поліссі, в межах Волинської височини. Тече переважно на північний схід. Впадає до Припяті біля південної околиці села Сваловичі.
Поблизу Мукачева знаходиться обєкт, який в майбутньому може стати не менш популярним, ніж замок Паланок, куди в 2019 році приїхали 245 тисяч туристів.
У лісі на 103 гектарах була розташована колишня військова частина з позивним «Шипка».
1056-й окремий радіотехнічний вузол раннього попередження. За цими казенними словами, колючим дротом і густим листям ховалася секретна база з радіолокаційною станцією 5Н86 «Дніпро».
РЛС заступила на бойове чергування в 1979 році. Цілодобово і безперервно протягом 30 років вона контролювала космічний простір над усією Західною Європою, Середземним морем і Північною Африкою.
Головним її завданням було виявити балістичні ядерні ракети противника: визначити точку старту, траєкторію і точку падіння.
У такому режимі мукачівська РЛС працювала до 2009 року. Причому у співпраці з РФ, передаючи секретні дані в командні пункти Коломни і Солнєчногорська.
Фактично РЛС в Мукачеві і ще один подібний обєкт в Севастополі знаходилися в оперативному підпорядкуванні російських військових.
За це Кремль платив, за різними даними, від 800 до 1,5 мільйонів доларів щорічно.
Сьогодні тут знаходиться Західний центр радіотехнічного спостереження (ЗЦРН). Він входить до мережі Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ).
На утримання РЛС потрібно, мінімум, 10 мільйонів гривень щорічно. Її серце – компютери 60-70-х років минулого століття. Вони займають сотні квадратних метрів, для їх роботи потрібні великі обсяги електроенергії. І резервуари з водою, яка рятує техніку від перегріву.
Для безперервного чергування РЛС потрібно більше тисячі «кубів» води на місяць.
Обєкт і досі режимний, з високим ступенем секретності. Потрапити сюди непросто навіть журналістам. Потрібно отримувати дозволи в Києві, погоджувати план зйомок.
У 2020 році центр частково відкрили для невеликих груп туристів.
«Українська правда» детально показує, як влаштована РЛС 5Н86 «Дніпро» на Закарпатті.
Відео: Назарій Мазилюк, Ельдар Сарахман. Текст: Євген Руденко
Якщо вам сподобався цей матеріал і ви хочете допомогти нам, вступайте в Клуб Української правди: club.pravda.com.ua/