Читайте більше у лонгріді: ukrainer.net/recuperator/

Повітря — це те, без чого наше життя неможливе. Тому ми так дбаємо, аби повітря, яким ми дихаємо у приміщеннях, де проводимо більшість свого часу, не містило шкідливих речовин, пилу й алергенів. Ця історія — про дві українські компанії, які створюють інноваційні рішення в галузі вентиляції. PRANA виготовляє системи децентралізованої вентиляції, створюючи рекуператори повітря із мідним теплообмінником, що наділяє їх антисептичними властивостями. А «ВТС Комплект» працює над створенням централізованої вентиляції, зокрема екологічних побутових вентиляційних агрегатів з корпусом із гофрокартону.

Хочете більше наших історій? Підтримайте нас: www.patreon.com/ukrainer
Не забудьте підписатись на канал: ukrainer.ua
Спостерігайте за нашими експедиціями в Instagram: www.instagram.com/ukrainer_net/
Слідкуйте за нашим ФБ: www.facebook.com/ukrainer.net/

А ще в нас є крамничка з книжками і худі: store.ukrainer.net/

Ukraїner in English: www.youtube.com/c/UkrainerinEnglish

Ви знали, що на території України є автентичні албанські поселення? Ні? А ми розповімо!

Читайте у лонгріді: ukrainer.net/albantsi/

Спільнота албанців мешкає на території України з кінця XVIII — початку XIX ст. Переселившись спершу в Болгарію, згодом православні албанці разом із гагаузами та болгарами, втікаючи від гніту Османської імперії, що панувала тоді на Балканах, прийшли на землі сучасної Бессарабії та Причорномор’я, де й оселилися: частково — в Одесі, але переважно — в сільській місцевості. Півстоліття по тому частина балканських колоністів мігрувала на Приазов’я, також заснувавши там кілька сіл, де їхні нащадки живуть і досі.

Читайте материал: ukrainer.net/bortnyky/

ВНИМАНИЕ! В титрах к видео перепутаны имена Владимира Андрощевича и Сергея Жилы. Приносим свои извинения.

Посмотрите, как мы попали к бортникам, какой фантастический приём ждал нас в каждом доме, и как мы посетили человека, которого случайно встретили в узкоколейном поезде ( о чем была наша предыдущая история с Полесья).

Этот материал о малоизвестной профессии Полесья, которая во многих источниках считается исчезнувшей или потерянной еще в XVIII-XIX столетии. Но это совсем не так, бортники или пасечники, которые собирают дикий мёд, существуют и по сей день.

ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ
На YouTube: goo.gl/8Rxcwd
Facebook: www.facebook.com/ukrainer.net/
Telegram: t.me/ukrainer_net
Instagram: www.instagram.com/ukrainer_net/
Twitter: twitter.com/ukrainer

Больше материалов на сайте: ukrainer.net/

теги: україна travel ukraine украина family life rural area

Читайте увлекательный лонгрид о вине Закарпатья у нас на сайте:
ukrainer.net/vyno-zakarpattia/

Климат Закарпатья чрезвычайно выгодный для виноградарства и виноделия. Карпатские горы защищают регион от арктических воздушных масс, приходящих с севера и именно поэтому на Закарпатье издавна выращивали виноград. Местные семьи годами занимались этим делом: на одной улице может быть до 40 винных подвалов. Несмотря на советскую запрет предпринимательства и сухой закон, традиции удалось сохранить и теперь они постепенно восстанавливаются. В этой истории мы расскажем о винодельческие Nota Bene, Чизай, семей Урста и Параска.

Вони на полонині зустрічають сонце першими

Читайте матеріал: ukrainer.net/bojky/

Український етнос складається з кількох десятків етнографічних груп. Кожен субетнос має свої особливості мови та побутової культури. Самобутні традиції цих груп формувались упродовж сторіч, однак за умов розвитку міст та економіки вони інтегруються, а їхні відмінності поступово згладжуються. Вважають, що найкраще українські субетноси збереглися саме в межах Українських Карпат і Закарпаття. Бойки є одним із найбільших за чисельністю гірських етнографічних груп. Їхня побутова культура налічує достатньо сторіч, щоби поєднати нашарування різних епох та уявлень, і є великим надбанням для загальнонаціональної культури.

Дивіться влог: youtu.be/v4lmgQj8Bz0

ПІДПИСУЙТЕСЬ
На YouTube: goo.gl/8Rxcwd
Facebook: www.facebook.com/ukrainer.net/
Telegram: t.me/ukrainer_net
Instagram: www.instagram.com/ukrainer_net/
Twitter: twitter.com/ukrainer

Більше матеріалів на сайті: ukrainer.net/

В Рахівському районі найвисокогірніші полонини в Україні, весною мешканці району змішують своїх овець у великі отари(300-700 голів) та доять овець щоб виміряти скільки власник вівці отримає овечого сиру за літо з якого виготовить дуже корисну та смачну Бриндзю для своєї сімї на цілий рік. Називається це свято «Міра», на протязі літа люди по черзі будуть підніматись на полонини до пастухів за своїм сиром.
Восени коли температура повітря опуститися отари повернуться в околиці сіл до перших снігопадів, зимувати будуть вдома, і так щороку. А у вересні всі мешканці району (32 населені пункти) зустрінуться на щорічному фестивалі ГУЦУЛЬСЬКА БРИНДЗЯ в місті РАХІВ на амфітеатрі по вул. Буркут, ця традиція продовжується ще з 60 х років.

«Объективные Путешествия». Высоко-высоко в Карпатских горах живут пастухи-гуцулы. И так же как в стародавние времена, пасут овец. И варят овечий сыр — Вурда. Видео о жизни пастухов и овец, и секретах сыроварения.

Понад півтисячу років гуцули у Карпатах випасають овець і роблять бриндзю. За цей час технологія її виготовлення практично не змінилася: бриндзю так само роблять на полонинах (не нижче 700 метрів над рівнем моря) за старовинною технологією, з використанням дерев’яного посуду – все, як робили предки.

Унікальний органічний сир! З грудня 2019 року гуцульська овеча бриндзя зареєстрована першим українським продуктом із географічним зазначенням. Тільки члени Асоціації виробників карпатських високогірних сирів, продукція яких відповідно сертифікована, мають право називати її гуцульською овечою бриндзею. А їх продукт відтепер захищений міжнародним законодавством.

Популяризація гуцульської овечої бриндзі має дати поштовх відродженню вівчарства на Гуцульщині. А ще – посприяти розвитку туризму в гірських районах. Бо бриндзя стане однією з родзинок «Дороги вина і смаку Закарпаття», яка допоможе розвивати в області еногастрономічний туризм.

Стежте за оновленнями на каналі проекту «Бютифул Карпати».

Вихідні дні проведені з вівчарями на стаї.