Поблизу Мукачева знаходиться обєкт, який в майбутньому може стати не менш популярним, ніж замок Паланок, куди в 2019 році приїхали 245 тисяч туристів.
У лісі на 103 гектарах була розташована колишня військова частина з позивним «Шипка».
1056-й окремий радіотехнічний вузол раннього попередження. За цими казенними словами, колючим дротом і густим листям ховалася секретна база з радіолокаційною станцією 5Н86 «Дніпро».
РЛС заступила на бойове чергування в 1979 році. Цілодобово і безперервно протягом 30 років вона контролювала космічний простір над усією Західною Європою, Середземним морем і Північною Африкою.
Головним її завданням було виявити балістичні ядерні ракети противника: визначити точку старту, траєкторію і точку падіння.
У такому режимі мукачівська РЛС працювала до 2009 року. Причому у співпраці з РФ, передаючи секретні дані в командні пункти Коломни і Солнєчногорська.
Фактично РЛС в Мукачеві і ще один подібний обєкт в Севастополі знаходилися в оперативному підпорядкуванні російських військових.
За це Кремль платив, за різними даними, від 800 до 1,5 мільйонів доларів щорічно.
Сьогодні тут знаходиться Західний центр радіотехнічного спостереження (ЗЦРН). Він входить до мережі Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ).
На утримання РЛС потрібно, мінімум, 10 мільйонів гривень щорічно. Її серце – компютери 60-70-х років минулого століття. Вони займають сотні квадратних метрів, для їх роботи потрібні великі обсяги електроенергії. І резервуари з водою, яка рятує техніку від перегріву.
Для безперервного чергування РЛС потрібно більше тисячі «кубів» води на місяць.
Обєкт і досі режимний, з високим ступенем секретності. Потрапити сюди непросто навіть журналістам. Потрібно отримувати дозволи в Києві, погоджувати план зйомок.
У 2020 році центр частково відкрили для невеликих груп туристів.
«Українська правда» детально показує, як влаштована РЛС 5Н86 «Дніпро» на Закарпатті.
Відео: Назарій Мазилюк, Ельдар Сарахман. Текст: Євген Руденко
Якщо вам сподобався цей матеріал і ви хочете допомогти нам, вступайте в Клуб Української правди: club.pravda.com.ua/
Державний музей авіації ім. О.К.Антонова у Києві не полишає рейтинги найкращих авіамузеїв світу впродовж багатьох років.
В кінці 2018 го CNN включила музей у Києві в ТОП-20 най-най, розмістивши його на 12-му місці, слідом за легендарним обєктом в Ле Бурже. І залишивши позаду російський в Моніно – на 16-й позиції.
Київська виставка почала працювати в 2003-му році, на місці колишньої навчально-тренувальної бази Національного авіаційного університету (НАУ) та за його підтримки.
В урочистому відкритті брав участь тодішній президент Леонід Кучма, додавши ваги музею. І підкресливши значення України для всього пострадянського авіапрому.
Ядром початкової експозиції були 30 літаків, приписаних до бази НАУ.
Сьогодні тут вже в три рази більше обєктів – вертольотів, пасажирських і урядових бортів, винищувачів, легендарних дальніх бомбардувальників, амфібій і мисливців на американські підводні човни.
Головний посил: без України, її двигунів, бойових ракет, без КБ «Антонова» і різних НДІ авіація всього СРСР не відбулася б. Особливо – пасажирська і транспортна.
Схоже, в музеї не страждають від тотальної ностальгії за минулим. Тут вірять, що в України все ще є авіаційне сьогодення і майбутнє.
Як зароджувалась кримінальна злочинність у Києві, найбільші та найвпливовіші ОЗУ, кримінальні авторитети та деякі кримінальні місця столиці: Поділ, Хрещатик, ресторан «Динамо», «Мишкольц», готель «Мир», «Голосіївський», ВДНГ, авторинок на Перова та інші.
Многосерийный фильм 2018 года, основанный на реальных событиях, затрагивает одну из самых страшных страниц недавнего прошлого Российской Федерации. Речь в нем идет о сложнейшей операции спецслужб, в результате которой был уничтожен лидер террористов Шамиль Басаев. Он является прототипом главного отрицательного персонажа картины — Шамиля Базгаева. В основу сценария «Решения о ликвидации» легли воспоминания непосредственных участников операции.
Режиссер: Александр Аравин
Композитор: Юрий Потеенко
Сценарий: Алексей Бузин, Павел Косов, Павел Павлов
Продюсеры: Карен Шахназаров, Галина Шадур
В ролях: Игорь Петренко, Иван Шахназаров, Алексей Вертков, Аюб Цингиев, Алексей Шевченков, Дмитрий Парастаев, Дагун Омаев, Сослан Фидаров, Кирилл Краснов, Шамиль Алханов
tsn.ua — Що лишилося в України від колись третього за силою ядерного арсеналу на планеті? Забираючи який, ключові гравці світу обіцяли країні безумовний захист і безпеку? І головне: чи можуть українці повернути собі зараз хоч щось? Бо як дізнався журналіст ТСН, ми втратили у 90-х не просто військову потугу, а сотні мільярдів доларів! Дивіться спеціальний репортаж від ТСН.Тижня. Випуск ТСН.Тиждень за 5 липня 2020 року.
tsn.ua/ru — Что осталось у Украины от некогда третьего по силе ядерного арсенала на планете? Собирая который, ключевые мировые игроки обещали стране безусловную защиту и безопасность? И главное: могут ли украинцы вернуть себе сейчас хоть что-то? Поскольку, как стало известно ТСН, мы потеряли в 90-х не просто военную мощь, а сотни миллиардов долларов! Смотрите специальный репортаж от ТСН.Тиждень. Выпуск ТСН.Тиждень за 5 июля 2020 года.
Эксклюзивная встреча с украинским ведущими телеканалами и информ-агентствами состоялась 26 сентября 2019 в Минске. Представители канала «Украина» и новостей «Сегодня» среди тех, кто получил возможность задать свои вопросы. Говорили о войне на Донбассе, возвращении Крыма, языковых и экономических вопросах.